забовтаний

ЗАБО́ВТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до забо́втати.

Свита на ньому пошарпана, в дірах. Забовтана теж по пояс, в грязюці (Коцюб., І, 1955, 430).

2. у знач. прикм. Який забовтався, замочився, забризкався водою, болотом.

Проти нього [Остапа] стояв не пес, а вовк. Великий, сірий, забовтаний, з гарячими голодними очима (Коцюб., І, 1955, 366);

Забовтаний, виморений далекою ходьбою, він.. сидів, просушуючись біля вогню (Гончар, Таврія.., 1957, 711).