забрьоха

Забрьо́ха, -хи

об. Забрызганный грязью. см. задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрьоха — забрьо́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. забрьоха — див. волоцюга; неохайний Словник синонімів Вусика
  3. забрьоха — -и, ч. і ж., розм., рідко. Людина, що забрьохалася. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забрьоха — ЗАБРЬО́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко. Людина, що забрьохалася. Так і швендя куди попало, бісів забрьоха (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах