1. Словник української мови в 11 томах

забрьоха

ЗАБРЬО́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко. Людина, що забрьохалася.

Так і швендя куди попало, бісів забрьоха (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрьоха — забрьо́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. забрьоха — див. волоцюга; неохайний Словник синонімів Вусика
  3. забрьоха — -и, ч. і ж., розм., рідко. Людина, що забрьохалася. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забрьоха — Забрьо́ха, -хи об. Забрызганный грязью. см. задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха. Харьк. Словник української мови Грінченка