1. Словник української мови Грінченка

забудовувати

Забудо́вувати, -вую, -єш

сов. в. забудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Застраивать, застроить. Инде замісь улиці майдан і ніхто його не забудовує і нічого на йому нема. К. ЧР. 63.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забудовувати — забудо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забудовувати — -ую, -уєш, недок., забудувати, -ую, -уєш, док., перех. Займати яку-небудь ділянку будівлями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забудовувати — Забудо́вувати, -до́вую, -до́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. забудовувати — ЗАБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Займати яку-небудь ділянку будівлями. Він казав: — Цей смітник треба було забудувати ще до революції (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 120). Словник української мови в 11 томах