1. Словник української мови Грінченка

забунтувати

Забунтува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували. К. Пс. з.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забунтувати — забунтува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забунтувати — див. сердитися Словник синонімів Вусика
  3. забунтувати — -ую, -уєш, док. Почати бунтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забунтувати — ЗАБУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Почати бунтувати. Царська гвардія з масонами забунтувала… (Мирний, І, 1949, 215); Дід Улас так і казав: це добре, що хоч шляхтич забунтував проти воєводи. Людей до гурту збере (Ле, Наливайко, 1957, 61); *Образно. Словник української мови в 11 томах