1. Словник української мови Грінченка

забурхати

Забурха́ти, -ха́ю, -єш

гл. Забушевать (о водѣ, вѣтрѣ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забурхати — забурха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забурхати — -ає, док. Почати бурхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забурхати — ЗАБУРХА́ТИ, а́є, док. Почати бурхати. З отвору забурхала гаряча пара, Василь зупинив машину (Довж., І, 1958, 80). Словник української мови в 11 томах