забутний

Забутний, -а, -е и забутній, -я, -є

1) Забывчивый. Забутний чоловік. Черк. у. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. Верхнеднѣпр. у.

2) Вызывающій забвеніе. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що? Г. Барв. 351.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забутний — забу́тни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. забутний — -а, -е. Забудькуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забутний — Забутни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)