забуток
Забуток, -тку
м.
1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. О. 1862. X. 1.
2) Забвеніе. Павлогр. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забуток — Пам'ятка старовини [XII] Забу́тки: — пам'ятки, цінності [16] Словник з творів Івана Франка
- забуток — забу́ток іменник чоловічого роду залишок; пам'ятка рідко Орфографічний словник української мови
- забуток — -тка, ч., заст. Залишок; пам'ятка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забуток — ПА́М'ЯТКА (предмет, що служить нагадуванням про когось, щось), ЗАБУ́ТОК заст.; СУВЕНІ́Р (куплена або подарована на згадку про певну подію, подорож тощо). Я добре вивчила напам'ять той лист. Він і досі є у мене — одинока пам'ятка мого щастя (І. Словник синонімів української мови
- забуток — ЗАБУ́ТОК, тка, ч., заст. Залишок; пам’ятка. [Співець:] Він об зруйнований жертовник вдарив сю арфу й кинув строщену додолу. І так вона лежала довго, довго, аж поки я.. віднайшов святий забуток сей співців преславних (Л. Укр., II, 1951, 154). Словник української мови в 11 томах