забійниця

Забійниця, -ці

ж. Снарядъ для убиванія хорька. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забійниця — забі́йниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. забійниця — -і, ж., зах. Знаряддя для вбивства тхора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забійниця — ЗАБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до забі́йник. У вересні 1943 року в перші дні звільнення Донбасу було створено бригади забійниць для розчищання завалених, підірваних шахт з метою поновлення видобутку з них вугілля (з наук. літ.); Забійниця племінного заводу. Словник української мови у 20 томах