забійниця

забі́йниця

-і, ж., зах.

Знаряддя для вбивства тхора.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забійниця — забі́йниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. забійниця — ЗАБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до забі́йник. У вересні 1943 року в перші дні звільнення Донбасу було створено бригади забійниць для розчищання завалених, підірваних шахт з метою поновлення видобутку з них вугілля (з наук. літ.); Забійниця племінного заводу. Словник української мови у 20 томах
  3. забійниця — Забійниця, -ці ж. Снарядъ для убиванія хорька. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка