1. Словник української мови Грінченка

забіл

Забіл, -лу

м. То, при помощи чего жидкая пища получаетъ бѣлый цвѣтъ: сметана, молоко. Сметана у борщі... забіл. О. 1862. І. 72.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забіл — за́біл іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. забіл — див. молоко Словник синонімів Вусика
  3. забіл — -у, ч., рідко. Те саме, що забілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. забіл — ЗА́БІЛ, у, ч., рідко. Те саме, що за́бі́лка. Сметана у борщі.. забіл (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах