забілити

Забілити, -ся

см. забілювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забілити — забіли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забілити — див. забілювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забілити — ЗАБІЛИ́ТИ див. забі́лювати. Словник української мови в 11 томах