завальний

Завальни́й, -а́, -е́

= завалистий. Завальна зіма. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завальний — зава́льни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. завальний — -альна, -альне. 1》 діал. Якого є багато. 2》 діал. Який має великі розміри і велику вагу; важкий. 3》 спец. Який засипається, завалюється чим-небудь (для зберігання, готування чогось). 4》 Який призначений, служить для прийняття сипучого вантажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завальний — ЗАВА́ЛЬНИ́Й, а́льна́, а́льне́. 1. діал. Якого є багато. Пу-гу-у! — вила-гула хуртовина, заносила країну завальними снігами, замітала бездомних, розорених по лісах та болотах (Довж., І, 1958, 308). 2. діал. Який має великі розміри і велику вагу; важкий. Словник української мови в 11 томах