1. Словник української мови Грінченка

заварка

Заварка, -ки

ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заварка — зава́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. заварка — -и, ж. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заварка — ЗАВА́РКА, и, ж. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Кучер, Прощай.., 1957, 302). Словник української мови в 11 томах