завида
Зави́да, -ди
об. Завистникъ, завистница. Аф.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завида — зави́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота завидник або завидниця розм. Орфографічний словник української мови
- завида — див. заздрісний Словник синонімів Вусика
- завида — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що завидник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завида — ЗА́ЗДРІСНИК (той, хто заздрить), ЗАВИ́ДНИК розм., ЗАВИ́ДА розм. Говорив (Василь), що його одтирають, що то заздрісники і наклепники з'їли його (Ю. Словник синонімів української мови
- завида — ЗАВИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що зави́дник і зави́дниця. [Бавкіда:] Ох безбожник [Фауст], завида, Вже й на наше зазіха… (Гете, Фауст, перекл. .Лукаша, 1955, 434). Словник української мови в 11 томах