завида

Зави́да, -ди

об. Завистникъ, завистница. Аф.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завида — зави́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота завидник або завидниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. завида — див. заздрісний Словник синонімів Вусика
  3. завида — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що завидник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завида — ЗА́ЗДРІСНИК (той, хто заздрить), ЗАВИ́ДНИК розм., ЗАВИ́ДА розм. Говорив (Василь), що його одтирають, що то заздрісники і наклепники з'їли його (Ю. Словник синонімів української мови
  5. завида — ЗАВИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що зави́дник і зави́дниця. [Бавкіда:] Ох безбожник [Фауст], завида, Вже й на наше зазіха… (Гете, Фауст, перекл. .Лукаша, 1955, 434). Словник української мови в 11 томах