1. Орфографічний словник української мови

завида

зави́да

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

завидник або завидниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завида — див. заздрісний Словник синонімів Вусика
  2. завида — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що завидник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завида — ЗА́ЗДРІСНИК (той, хто заздрить), ЗАВИ́ДНИК розм., ЗАВИ́ДА розм. Говорив (Василь), що його одтирають, що то заздрісники і наклепники з'їли його (Ю. Словник синонімів української мови
  4. завида — ЗАВИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що зави́дник і зави́дниця. [Бавкіда:] Ох безбожник [Фауст], завида, Вже й на наше зазіха… (Гете, Фауст, перекл. .Лукаша, 1955, 434). Словник української мови в 11 томах
  5. завида — Зави́да, -ди об. Завистникъ, завистница. Аф. Словник української мови Грінченка