завидко
Зави́дка, зави́дко
нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Камен. у. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка. Чуб. V. 47.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завидко — присл. 1》 Те саме, що завидна. 2》 Те саме, що завидно. Великий тлумачний словник сучасної мови