1. Словник української мови Грінченка

завитати

Завита́ти, -та́ю, -єш

гл. = завітати. Завитав я до веселої козачої хати попасувати коні. Хата. 95. Січові гості завитали таки до нас. Хата. 115.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завитати — завита́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завитати — -аю, -аєш, док. Почати витати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завитати — ЗАВИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати витати. І вірю я в грядущеє добро: над людськістю так щастя завитає, як у моїй душі тоді в той день весни (У. Кравч., Вибр., 1958,102). Словник української мови в 11 томах