заволікання
Заволіка́ння, -ня
с.
1) Затягиваніе, завлеченіе.
2) = заволочування.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заволікання — заволіка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- заволікання — -я, с. Дія за знач. заволікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заволікання — ЗАВОЛІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. заволіка́ти 3. Техніка заволікання характерна для Полісся, де нею вишивають переважно стрічкові геометричні орнаменти червоного кольору з незначним вкрапленням синього або чорного (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах