заволікання

ЗАВОЛІКА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. заволіка́ти 3.

Техніка заволікання характерна для Полісся, де нею вишивають переважно стрічкові геометричні орнаменти червоного кольору з незначним вкрапленням синього або чорного (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заволікання — заволіка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заволікання — -я, с. Дія за знач. заволікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заволікання — Заволіка́ння, -ня с. 1) Затягиваніе, завлеченіе. 2) = заволочування. Словник української мови Грінченка