1. Словник української мови Грінченка

заворітній

Заворітній, -я, -є

1) Находящійся за воротами.

2) Сторожъ при воротахъ, запирающихъ село къ полю. Як приїхали під самий коливорот, паніматка поспитала в заворітнього. Св. Л. 77.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заворітній — Заворі́тній, -ня, -нє (від заворі́ття) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)