заворіття

Заворіття, -тя

с. Мѣсто за воротами.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заворіття — заворі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заворіття — ЗАВОРІ́ТТЯ, я, с., рідко. Місце за воротами. З заворіття кличе на суд перед сумлінням зір Монарший рев царя пустині (Б.-І. Антонич). Словник української мови у 20 томах
  3. заворіття — Заворі́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)