1. Орфографічний словник української мови

заворіття

заворі́ття

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заворіття — ЗАВОРІ́ТТЯ, я, с., рідко. Місце за воротами. З заворіття кличе на суд перед сумлінням зір Монарший рев царя пустині (Б.-І. Антонич). Словник української мови у 20 томах
  2. заворіття — Заворі́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. заворіття — Заворіття, -тя с. Мѣсто за воротами. Словник української мови Грінченка