1. Словник української мови у 20 томах

заворіття

ЗАВОРІ́ТТЯ, я, с., рідко.

Місце за воротами.

З заворіття кличе на суд перед сумлінням зір Монарший рев царя пустині (Б.-І. Антонич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заворіття — заворі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заворіття — Заворі́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. заворіття — Заворіття, -тя с. Мѣсто за воротами. Словник української мови Грінченка