заворіття

Заворі́ття, -ття, -ттю, -ттям

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заворіття — заворі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заворіття — ЗАВОРІ́ТТЯ, я, с., рідко. Місце за воротами. З заворіття кличе на суд перед сумлінням зір Монарший рев царя пустині (Б.-І. Антонич). Словник української мови у 20 томах
  3. заворіття — Заворіття, -тя с. Мѣсто за воротами. Словник української мови Грінченка