завощений

ЗАВО́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до завощи́ти.

– Великого князя Данка греки отруїли. – Хто тобі повідав се? .. – Сам видів єсмь! Везуть у корсті [труні], засоленого й завощеного (І. Білик);

// заво́щено, безос. пред.

Усі приготування для прогулянки закінчено: сани завощено, одяг теплий і зручний підібрано (із журн.).