завідомити

Завідомити

см. завідомляти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завідомити — завідо́мити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. завідомити — -млю, -миш; мн. завідомлять; док., перех., діал. Повідомити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завідомити — ПОВІДОМЛЯ́ТИ кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ кому, ВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ) кому, ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ заст., ДОВО́ДИТИ кому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИ кому, діал. Словник синонімів української мови
  4. завідомити — ЗАВІДО́МИТИ, млю, миш; мн. завідо́млять; док., перех., діал. Повідомити. Він [Пес] зістався [зостався] вірний чоловікові і завідомив його про ухвалу звірів (Фр., IV, 1950, 118). Словник української мови в 11 томах