завідомляти

Завідомля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. завідомити, -млю, -миш, гл.

1) Заявлять, заявить. Мого хлопця можна приняти й тепер до школи, бо він завідомлений, дарма що прийому нема тепер. Черк. у.

2) Извѣщать, извѣстить.