завікувати
Завікува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завікувати — ЗАВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Залишитися жити де-небудь назавжди, до кінця життя. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах