завірити

Завірити

см. завіряти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завірити — заві́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завірити — див. завіряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. завірити — ЗАВІРЯ́ТИ (юридично оформляти печаткою і підписом документи, стверджуючи їх правильність, достовірність), ЗАСВІ́ДЧУВАТИ, ПОСВІ́ДЧУВАТИ, СВІ́ДЧИТИ рідко. — Док.: заві́рити, засві́дчити, посві́дчити. — Дам вам вексель, завірю його в нотаріуса (І. Словник синонімів української мови
  4. завірити — ЗАВІ́РИТИ див. завіря́ти. Словник української мови в 11 томах