завірити
ЗАВІ́РИТИ див. завіря́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завірити — заві́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- завірити — див. завіряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- завірити — ЗАВІРЯ́ТИ (юридично оформляти печаткою і підписом документи, стверджуючи їх правильність, достовірність), ЗАСВІ́ДЧУВАТИ, ПОСВІ́ДЧУВАТИ, СВІ́ДЧИТИ рідко. — Док.: заві́рити, засві́дчити, посві́дчити. — Дам вам вексель, завірю його в нотаріуса (І. Словник синонімів української мови
- завірити — Завірити см. завіряти. Словник української мови Грінченка