завірчувати

Завірчувати, -чую, -єш

сов. в. завертіти, -верчу, -тиш, гл.

1) Обвивать, обвить тканью, бумагой и пр., заворачивать, завернуть, обертывать, обернуть. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку, та буде боліти, нічим завертіти. Макс. (1349) 103. Мені, дівко, та пришиють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15.

2) Завертывать, завертѣть, завинчивать, завинтить.