завітальник

Завітальник, -ка

м. Посѣтитель. Мучать Тетяну завітальники. Хто не зайде, то все одно кажуть, що Василь до иншої ходить. Г. Барв. 541.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завітальник — завіта́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. завітальник — ЗАВІТА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що відві́дувач. Мучать Тетяну завітальники. Хто не зайде, то все одно кажуть, що Василь до іншої ходить (Ганна Барвінок); Фур'є каже: – Колего, товар хороший. Може, купите?... Словник української мови у 20 томах