завітальник

ЗАВІТА́ЛЬНИК, а, ч., рідко.

Те саме, що відві́дувач.

Мучать Тетяну завітальники. Хто не зайде, то все одно кажуть, що Василь до іншої ходить (Ганна Барвінок);

Фур'є каже: – Колего, товар хороший. Може, купите? “Колега” усміхається й нахабно дивиться на її обличчя. Це більше випадкові завітальники ринку: з кокардами на капелюхах (М. Хвильовий).