1. Словник української мови Грінченка

загай

Загай, -гаю

м.

1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Лубен. у. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. Лубен. у.

2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай. Гол. IV. 552.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загай — -ю, ч. 1》 діал.Затримка. 2》 зах. Зарості, нетрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. загай — ЗАГА́Й, ю, ч., розм. Те саме, що зага́йка. – Годі мені в очі світити і досить колінкувати! Надаремний загай. Сказано, – промовив князь і підвівся з столу (Н. Словник української мови у 20 томах