1. Словник української мови у 20 томах

загай

ЗАГА́Й, ю, ч., розм.

Те саме, що зага́йка.

– Годі мені в очі світити і досить колінкувати! Надаремний загай. Сказано, – промовив князь і підвівся з столу (Н. Королева);

Хоч і як тяжко було йти звідти, та, боячися, щоб ся велика втіха йому через загай у горе не обернулася, .. вийшов мовчки з кімнати (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загай — -ю, ч. 1》 діал.Затримка. 2》 зах. Зарості, нетрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. загай — Загай, -гаю м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Лубен. у. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. Лубен. у. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай. Гол. IV. 552. Словник української мови Грінченка