загайко
ЗАГА́ЙКО, а, ч., розм., рідко.
Те саме, що заба́ра 2.
Діти чекали, коли ж нарешті з'явиться на закуреній дорозі Максим. Всі знали, що він загайко, і тому набралися терпіння (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
загайко —
див. вайлуватий
Словник синонімів Вусика
-
загайко —
-а, ч. Те саме, що забара 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
загайко —
Загайко, -ка м. Медлитель. Загайки, дружбоньки, загайки, загаялися в коморі. Грин. III. 439.
Словник української мови Грінченка