загайко

Загайко, -ка

м. Медлитель. Загайки, дружбоньки, загайки, загаялися в коморі. Грин. III. 439.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загайко — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  2. загайко — -а, ч. Те саме, що забара 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загайко — ЗАГА́ЙКО, а, ч., розм., рідко. Те саме, що заба́ра 2. Діти чекали, коли ж нарешті з'явиться на закуреній дорозі Максим. Всі знали, що він загайко, і тому набралися терпіння (із журн.). Словник української мови у 20 томах