загальник

Загальник, -ка

м. Общее мѣсто (въ рѣчи), банальная фраза. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загальник — зага́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. загальник — -а, ч., перев. мн. Часто повторюваний усім відомий вислів, банальна фраза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загальник — ШАБЛОН (загальноприйнятий або визнаний зразок, позбавлений індивідуальності, сліпо наслідуваний), ЗАГА́ЛЬНИК, ШТАМП, СТАНДА́РТ, ТРАФАРЕ́Т, СТЕРЕОТИ́П, РУТИ́НА (слідування шаблону); БАНА́ЛЬНІСТЬ, ТРЮЇЗМ книжн. Словник синонімів української мови
  4. загальник — Зага́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. загальник — ЗАГА́ЛЬНИК, а, ч., перев. мн. Часто повторюваний, усім відомий вислів, банальна фраза. До другої [бесіди] Ігор підготується краще. Загальників у його мові вже не буде (Шовк., Людина.. Словник української мови в 11 томах