1. Словник української мови Грінченка

загнуздувати

Загнуздувати, -дую, -єш

сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Ном. № 10236. Вона сіла на його, загнуздала його. Рудч. Ск. І. 53.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загнуздувати — загну́здувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загнуздувати — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  3. загнуздувати — -ую, -уєш, недок., загнуздати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Укладати, вправляти вудила уздечки в рот коневі або іншій тварині. 2》 перен. Підкоряти своїй волі; приборкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. загнуздувати — ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. загнуздувати — Загну́здувати, -дую, -дуєш; загну́здати, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. загнуздувати — ЗАГНУ́ЗДУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГНУЗДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Укладати, вправляти вудила уздечки в рот коневі або іншій тварині. Іван — мужицький син загнуздав того коня, .. Словник української мови в 11 томах