загнуздувати
ЗАГНУ́ЗДУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГНУЗДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Укладати, вправляти вудила уздечки в рот коневі або іншій тварині.
Іван — мужицький син загнуздав того коня, ..скочив на нього та й помчав у далеку путь (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 43).
2. перен. Підкоряти своїй волі; приборкувати.
Сагайдачний потроху заспокоювався. Звик він загнуздувати буйних січовиків (Тулуб, Людолови, І, 1957, 206);
Так будь же розумна людина: Сліпеє чуття загнуздай, — Не дуже вдавайся в кохання, І будеш ти мудрим украй (Крим., Вибр., 1965, 242);
Біднота взяла владу в свої руки й хоче загнуздати бая, щоб він не визискував своїх наймитів-пастухів (Донч., І, 1956, 165);
Це він — Іван Бойко загнуздав ріку, куди ширшу за Віслу, і спорудив Дніпрогес (Жур., Вечір.., 1958, 282).
Значення в інших словниках
- загнуздувати — загну́здувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- загнуздувати — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
- загнуздувати — -ую, -уєш, недок., загнуздати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Укладати, вправляти вудила уздечки в рот коневі або іншій тварині. 2》 перен. Підкоряти своїй волі; приборкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загнуздувати — ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
- загнуздувати — Загну́здувати, -дую, -дуєш; загну́здати, -да́ю, -да́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- загнуздувати — Загнуздувати, -дую, -єш сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Ном. № 10236. Вона сіла на його, загнуздала його. Рудч. Ск. І. 53. Словник української мови Грінченка