1. Словник української мови Грінченка

загодити

Загоджувати, -джую, -єш

сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Н. Вол. у. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Канев. у. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Н. Вол. у. см. загаждати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загодити — загоди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загодити — див. загоджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загодити — ЗАГОДИ́ТИ див. заго́джувати. Словник української мови в 11 томах