1. Словник української мови Грінченка

загодувати

Загодо́вувати, -вую, -єш

сов. в. загодувати, -ду́ю, -єш, гл.

1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова» (і тоді їдять). Грин. І. 253.

2) Начинать откармливать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загодувати — загодува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загодувати — див. загодовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загодувати — ВІДГОДО́ВУВАТИ (про тварин — добре годуючи, вирощувати гладким),<F60314Р8.5І1С1> ЗАГОДО́ВУВАТИ рідше, ТУ́ЧИТИ розм. рідко; ВІДПО́ЮВАТИ (молоком або рідкою їжею). — Док.: відгодува́ти, загодува́ти, відпої́ти. Словник синонімів української мови
  4. загодувати — Загодува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. загодувати — ЗАГОДУВА́ТИ див. загодо́вувати. Словник української мови в 11 томах