загодувати

ВІДГОДО́ВУВАТИ (про тварин — добре годуючи, вирощувати гладким),<F60314Р8.5І1С1> ЗАГОДО́ВУВАТИ рідше, ТУ́ЧИТИ розм. рідко; ВІДПО́ЮВАТИ (молоком або рідкою їжею). — Док.: відгодува́ти, загодува́ти, відпої́ти. Відгодовував (Лук'ян) на продаж по кілька кабанів (А. Іщук); — Не журись, Чіпко, — каже, радіючи, Мотря.. — Одберу місцину, картоплі насаджу, на зиму буде!.. А к Різдву загодуємо свиню... (Панас Мирний); Відомо, що тільки хазяйське око товар тучить (П. Колесник); Відпоювати ягня.

ПЕРЕГОДО́ВУВАТИ (надмірно годувати), ЗАГОДО́ВУВАТИ, ОБГОДО́ВУВАТИ розм., НАПИХА́ТИ розм. — Док.: перегодува́ти, загодува́ти, обгодува́ти, напха́ти. Як перегодовувати, так і недогодовувати тварин шкідливо (з журналу); Мабуть, вас няньки вже змалечку загодовують.. кашею (П. Куліш); — Оце якось забрело до Андрія, до шевця, а там взяли та й обгодували картопляним хлібом, так що всю ніч дитина як в огні горіла (С. Васильченко); В мене взагалі хороша мама. Вона ніколи не намагається напихати мене їжею, як ото напихають Асика (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загодувати — загодува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загодувати — див. загодовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загодувати — Загодува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. загодувати — ЗАГОДУВА́ТИ див. загодо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. загодувати — Загодо́вувати, -вую, -єш сов. в. загодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Начинать въ первый разъ что-либо ѣсть. Як що уперве (того року) починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують отак: «нова новина... Словник української мови Грінченка