заголовний

Заголовний, -а, -е

Заглавный.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заголовний — заголо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. заголовний — -а, -е. Який служить заголовком, для заголовку. Заголовна буква (літера) — велика буква в слові на початку якогось тексту, розділу, абзацу. Заголовна роль — роль дійової особи, ім'ям якої названо п'єсу, сценарій фільму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заголовний — Титульний, розділовий Словник чужослів Павло Штепа
  4. заголовний — Заголо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заголовний — ЗАГОЛО́ВНИЙ, а, е. Який служить заголовком, для заголовку. Заголовна буква (літера) — велика буква в слові па початку якогось тексту, розділу, абзацу. Книжкова мініатюра [на Україні в XIV-XVI ст.] збагатилася не тільки чисто художньо. Словник української мови в 11 томах