1. Словник української мови Грінченка

заголубіти

Заголубіти, -бію, -єш

гл. Сдѣлаться, стать голубымъ. Зажовтіє, заголубіє і зачервоніє квітами. Стор. МПр. 1.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заголубіти — заголубі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заголубіти — -іє, док. 1》 Почати голубіти; прибрати голубий колір. 2》 Вирізнитися своїм голубим кольором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заголубіти — ЗАГОЛУБІ́ТИ, і́є, док. 1. Почати голубіти; стати голубим. Воно [море] вже збудилось, здригнулось, заголубіло (Коцюб., II, 1955, 415); Ось над баварськими Альпами заголубіло небо, скоро підніметься жовте сонце (Гур., Осок. Друзі, 1946, 82). Словник української мови в 11 томах