1. Словник української мови в 11 томах

заголубіти

ЗАГОЛУБІ́ТИ, і́є, док.

1. Почати голубіти; стати голубим.

Воно [море] вже збудилось, здригнулось, заголубіло (Коцюб., II, 1955, 415);

Ось над баварськими Альпами заголубіло небо, скоро підніметься жовте сонце (Гур., Осок. Друзі, 1946, 82).

2. Виділитися своїм голубим кольором.

Там, де гай осінній пожовклий, прозорий, поруділий,.. — раптом заголубіло щось (Тич., І, 1957, 262);

Квіти яскраво заголубіли на білій скатертині (М. Ол., Чуєш.., 1959, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заголубіти — заголубі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заголубіти — -іє, док. 1》 Почати голубіти; прибрати голубий колір. 2》 Вирізнитися своїм голубим кольором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заголубіти — Заголубіти, -бію, -єш гл. Сдѣлаться, стать голубымъ. Зажовтіє, заголубіє і зачервоніє квітами. Стор. МПр. 1. Словник української мови Грінченка