1. Словник української мови Грінченка

загортати

Загортати, -таю, -єш

сов. в. загорну́ти, -ну́, -неш, гл.

1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. Чуб.

2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! О. 1862. IV. 36. Кладуть у яму і загортають землею. ХС. IV. 40.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загортати — загорта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загортати — див. обгортати Словник синонімів Вусика
  3. загортати — ЗАГОРТУВАТИ обгортати, закутувати, замотувати; (краї паперу) загинати; (яму) засипати, закидати; (землею) зарівнювати, пригортати; (жар) загрібати; П. оповивати. Словник синонімів Караванського
  4. загортати — -аю, -аєш, недок., загорнути, -горну, -горнеш, док., перех. 1》 Обгортати чим-небудь, замотувати в щось, роблячи згорток, пакунок; прот. розгортати. || Закутувати, укривати, захищаючи від холоду, спеки і т. ін. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. загортати — ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом); ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ розм. (чимось великим, громіздким); ЗАСИПА́ТИ, ЗАБИВА́ТИ (снігом шлях і т. ін). — Док. Словник синонімів української мови
  6. загортати — ЗАГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. 1. Обгортати чим-небудь, замотувати в щось, роблячи згорток, пакунок; протилежне розгортати. Онук Василько приглядався, як дід дбайливо загортав портрету нову мамину хустку (Козл. Словник української мови в 11 томах