загортати
загорта́ти
-аю, -аєш, недок., загорнути, -горну, -горнеш, док., перех.
1》 Обгортати чим-небудь, замотувати в щось, роблячи згорток, пакунок; прот. розгортати.
|| Закутувати, укривати, захищаючи від холоду, спеки і т. ін.
|| перен. Оповивати, роблячи невидимим; затуляти.
2》 Загинати, заломлюючи краї, кінці чого-небудь (догори, назад і т. ін.).
3》 Накладати одну полу одягу на іншу.
4》 Засипати, закидати чим-небудь (яму, борозну і т. ін.).
|| Орючи, прикривати, пригортати землею добрива, зерно і т. ін.
5》 перен., рідко. Брати, захоплювати собі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загортати — загорта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- загортати — див. обгортати Словник синонімів Вусика
- загортати — ЗАГОРТУВАТИ обгортати, закутувати, замотувати; (краї паперу) загинати; (яму) засипати, закидати; (землею) зарівнювати, пригортати; (жар) загрібати; П. оповивати. Словник синонімів Караванського
- загортати — ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом); ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ розм. (чимось великим, громіздким); ЗАСИПА́ТИ, ЗАБИВА́ТИ (снігом шлях і т. ін). — Док. Словник синонімів української мови
- загортати — ЗАГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. 1. Обгортати чим-небудь, замотувати в щось, роблячи згорток, пакунок; протилежне розгортати. Онук Василько приглядався, як дід дбайливо загортав портрету нову мамину хустку (Козл. Словник української мови в 11 томах
- загортати — Загортати, -таю, -єш сов. в. загорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. Чуб. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! О. 1862. IV. 36. Кладуть у яму і загортають землею. ХС. IV. 40. Словник української мови Грінченка