1. Словник української мови Грінченка

загорьований

Загорьо́ваний, -а, -е

Заработанный тяжелымъ трудомъ. А як вечір прийде, — на вулицю вийде: та в позиченому, та в добуваному... Ой вийди ж ти, вражий сину, у своєму загорьованому. Грин. III, 215.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загорьований — загорьо́ваний 1 дієприкметник знедолений розм. загорьо́ваний 2 дієприкметник здобутий важкою працею розм. Орфографічний словник української мови
  2. загорьований — I -а, -е, розм. Виснажений гірким життям, важкою працею; знедолений. II -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до загорювати II. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загорьований — НЕЩА́СНИЙ (про людину, землю, країну тощо — який зазнав багато горя, кривди, поневірянь), НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил., ЗГОРЬО́ВАНИЙ, БАГАТОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил., НАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ЗАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ГІРКИ́Й заст., МНОГОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил. уроч. Словник синонімів української мови
  4. загорьований — Загорьо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. загорьований — ЗАГОРЬО́ВАНИЙ¹, а, е, розм. Виснажений гірким життям, важкою працею; знедолений. Гуляли це не загорьовані трударі, не жителі нужденних халуп.., а безжурні володарі всього рухомого і нерухомого добра на землі (Смолич, Мир.., 1958, 59). Словник української мови в 11 томах